Вербну неділю, або Вхід Господній до Єрусалиму, в християнському календарі відзначають як одне з найсвітліших свят. У християнській традиції в цей день прийнято згадувати, як Ісус Христос напередодні своєї останньої Пасхи в’їхав верхи на ослику в місто Єрусалим. Народ радісно зустрічав його: співав хвалебні пісні, махав пальмовими гілками і всипав шлях квітами. У завойованій Римом Юдеї пальма була одним із символів чесноти і близькості до Бога. Але у нас це дерево не росте. Зате першою після зими оживає і розпускається верба, тому з давніх часів її гілки використовували замість пальмових. Звідси й назва свята – Вербна неділя.
Підготовка вербних гілок була особливим обрядом – напередодні Вербної неділі йшли ламати вербу, що росла саме на берегах річок. Якщо погода не сприяла цвітінню верби, її гілки завчасно ставили у воду, щоб до свята вони могли розпуститися. Верба здавна шанувалася слов’янами як священне дерево, а її гілки наділялися магічними властивостями. Прийшовши з церкви, освяченою вербою злегка били один одного, примовляючи: «Верба б’є, не я б’ю, за тиждень – Великдень».
Також у Вербну неділю дітей будили пучком освяченої верби, примовляючи: «Верба червона, бий до сліз, будь здоровий!». Якщо дитина хворіла, її купали у воді, в яку опускали освячені гілки.
При головному болю гілочку верби прикладали до маківки або носили під головним убором. При суглобових болях і ревматизмі гілки прикладали до хворих місць і укутували. Бруньки освяченої верби їли безплідні жінки, щоб завагітніти. Сережкам верби також приписували цілющу силу. Наприклад, щоб вилікуватись від лихоманки, треба було з’їсти дев’ять вербних сережки.
Часто вербні сережки запікали в хліб – для захисту. Готували маленькі булочки або печиво у формі вербних бруньок для сім’ї і домашніх тварин, оберігаючи таким чином від хвороб та інших напастей. В одну з булочок клали монету. Кому дістанеться це віщувало швидке і щасливе заміжжя.
Гілки верби, як правило, зберігали за образами. Прикріплювали вербу у різних місцях, оберігаючи оселю, господарські будівлі і подвір’я від весняних гроз, грому і блискавки, а також від злих духів і нечистої сили.
Цілющі магічні властивості верба зберігає упродовж року. Якщо до наступної Вербної неділі залишилися невикористані гілочки, їх не викидали, а спалювали, кидали в річку або струмок, але не в стоячу воду – ставок і озеро не підходили.
Здавна існувало повір’я, що встромлена в землю освячена гілка верби оберігає врожай, кинута у вогонь – приборкує полум’я, кинута проти вітру – проганяє бурю. У разі граду гілки свяченої верби викидали на вулицю. Вірили, що таким чином можна втихомирити стихію.
Існує безліч народних прикмет, пов’язаних з Вербною неділею. Якщо день вітряний, ранки морозні, то ярові будуть хорошими. Якщо верба цвіте добре, то рілля виявиться вдалою. Якщо на Вербну неділю світить сонце, чекайте багатого урожаю фруктів і злаків.
Схились, вербиченько, схились
ОтветитьУдалитьНехай розчешу твої віти,
А у твої хвилясті коси
Я заплету пахучі квіти
Схились, вербиченько моя,
не будь такая одинока,
послухай, як шумить весна
весела, ніжна, ясноока
тебе малою памятаю,
ти виростала на очах,
і он яка ти вже красуня
весна гуляє в твоїх жилах
тобі я музику співаю,
тебе рівняю до зірок,
тобі я ноги обмиваю,
я твій поклонник, твій струмок
моя вербиченько, моя
ти завжди будеш мені тінню,
хвилясті вітоньки твої
у чистих водах, з радістю обмию.
Анна Бойко