Такими словами Байба Олена Миколаївна розпочала огляд книжкової виставки «А вже Великдень стукає у віконце…», яка знаходиться у читальному залі районної бібліотеки. Сьогодні мова піде про Великодні звичаї Українців, які описані в народознавчих книжках, що є у бібліотеці.
Над книгою «Місяцелік» автор В.Скуратівський працював два десятиліття. Це свого роду народний календар. Тут зібрано багатий матеріал про походження назв українських міст та пов’язані з ними численні прислів’я, приказки, зразки завбачень погоди, народні та релігійні свята, а також розвідки, найцікавіші обряди.
Цікавим стане при нагоді монографічне дослідження О.Соломченка «Писанка Українських Карпат». Автор розповідає про звичаї та обряди, пов’язані з писанками, про символіку та зміст орнаментів, техніку розпису. Цікаво було довідатися, гортаючи сторінки даного видання про те, що найдавніші писанки із страусових яєць, яке було знайдено археологами в Єгипті. На території України писанку з глини було виявлено при розкопках у Полтавській області. Час виготовлення датується X ст. Писанки X – XІ ст. знайдено при розкопках у Вроцлаві (Польща), та південній Моравії (Чехія).
Оскільки, мова сьогодні йде про великодні звичаї у книжках, слід декілька слів сказати і про авторів цих книг. Олекса Воропай український біолог, етнограф і фольклорист в еміграції. Книжку «Звичаї нашого народу» написав вже на чужині, але матеріал для неї почав збирати ще на Україні з 1937 року. Перебуваючи з 1944 по 1948 р. у Німеччині, продовжує записи фольклорного, етнографічного матеріалу, від людей, які разом з ним перебували у таборах робітників зі сходу, і в таборах для переміщених осіб. В Україні книжка побачила світ вже після смерті автора, у 1991 році.
В.Скуратівський – український народознавець, етнограф, історик. Народився у Коростенському районі Житомирської області. Уперше заявив про себе, як письменник у 1987 році книгою «Берегиня», де розповідається про український народний побут, звичаї, що складалися протягом багатьох століть. Любов до рідної землі, повага до батьків, чесної праці – ось лейтмотив цих роздумів. Книга вчить любити і берегти свій народ, бо без них ми перетворимось на духовних жебраків. Книга здобула велику популярність, адже була першим народознавчим виданням.
Комментариев нет:
Отправить комментарий